Соціальні мережі – як бути обережним?
Вибух, ракети, солдати, страждаючі люди, військові. Соціальні мережі наповнені зображеннями, які є нападом Росії на Україну. Деякі з них – жахливі документи війни, а деякі – просто фальшиві новини. Звертайте увагу на те, що ви читаєте і публікуєте в соціальних мережах.
Новини про напад Росії на Україну заполонили інтернет і не можуть не вплинути на користувачів соціальних мереж. Інститут досліджень інтернету та соціальних медіа повідомляє, що з 3 по 4 березня в темах: #Україна #війна #Росія Було зафіксовано близько 22 000 випадків спроб дезінформації, і переважна більшість з них, 95 відсотків, були фейковими. Мета – ввести громадськість в оману, створити інформаційний хаос та розколоти громадську думку. Тому добре перевіряйте отриману інформацію.
Найчастіше політична зброя включає:
- Боти, що видають себе за реальних користувачів,
- Організований тролінг (наприклад, кампанії ненависті),
- Розповсюдження фальшивих новин.
Тому важливо не відтворювати оманливу інформацію та ретельно перевіряти кожну новину у надійних ЗМІ.
Пам'ятайте, що кожна криза, включаючи війну, несе в собі ризик масової дезінформації, яка дуже небезпечно впливає на суспільство.
Що таке фальшиві новини?
Часто в пориві емоцій користувачі публікують на своїх акаунтах у соціальних мережах відео або повідомлення, які вони попередньо не перевірили, але які здаються їм вартими довіри. Під час будь-якої кризи в Інтернеті їх з'являється безліч, і деякі користуються особливою популярністю. Останнім часом найкращими прикладами таких фальшивих новин були:
- кадри закидання транспортного засобу пляшками з коктейлем Молотова в Києві - виявилося, що це кадри 2014 року,
- остання обкладинка журналу Time з колажем обличь Путіна та Адольфа Гітлера - ця «обкладинка» була створена Патріком Малдером як графіка - ніколи не була опублікована,
- інформація про загибель солдатів острова Зміїний, яку заперечували обидві сторони - свідчить не лише про інформаційний хаос, а й про інформаційну війну, яку ведуть Росія та Україна.
У кризових ситуаціях не забувайте перевіряти правильність інформації перед тим, як передавати її.
Будьте обережні з тим, що ви публікуєте у соціальних мережах
Ви повинні розуміти, що в Інтернеті триває інформаційна війна. Ви також берете участь у цьому. Якщо ви не воюєте зі зброєю в руках, це не означає, що ви не воюєте на інформаційному рівні. Тому майте на увазі кілька важливих моментів:
- Не довіряйте неперевіреним джерелам.
- Не продовжуйте надавати інформацію, у достовірності якої ви не впевнені.
- Не впадайте в паніку – викликання страху - один із багатьох інструментів ведення війни. Дійте раціонально.
- Не публікуйте фотографії конвоїв, мап маршруту або центрів допомоги.
- Читайте не тільки заголовки - вони можуть вводити в оману відрив від змісту тексту, до якого вони відносяться. Прочитайте всю статтю, щоб отримати точну інформацію.
- Переконайтеся, що сайт, з якого ви отримуєте інформацію, заслуговує на довіру, наприклад, що на ньому є контактні та/або адресні дані видавця. Також перевірте, коли був створений сайт, що переглядається - недавно чи багато років тому.
- Перевірте, хто автор статті та що він писав на порталі раніше. Якщо сенсаційна новина для нього на першому місці, ви маєте право засумніватися в його достовірності.
- Якщо автор цитує інше джерело, наприклад, людину, організацію, книгу чи щось ще – перевірте, чи справді ці слова були сказані чи написані. Пошукайте інформацію на офіційному сайті відповідної особи чи організації.
- Перевірте, чи відображається інформація в інших службах. Переконайтеся, що прочитаний текст не є жартом або сатирою.
- Перевірте, коли було опубліковано статтю. Ви можете зустріти інформацію, яка була актуальною, наприклад, кілька років тому, але сьогодні не відповідає дійсності.
- Якщо подана інформація стосується конкретної людини, запитайте про їхню достовірність стосовно цієї людини. Якщо текст присвячений будь-якому явищу, ви можете запитати експертів у цій галузі, чи наведена інформація є правдивою та достовірною.
- Пам'ятайте, що навіть якщо пост на Facebook, Instagram або інших соціальних мережах має багато переглядів, а графіка набрала тисячі лайків, це не означає, що опублікований контент правдивий. Фотографія може бути відфотошоплена, а представлені дані не відповідають дійсності.
- Пам'ятайте, що в даний час в Інтернеті багато людей, які хочуть ввести вас в оману або залякати. Будьте уважні.
- Найголовніше – зберігати спокій. Росія, безумовно, вкладає багато зусиль і коштів у тому, щоб викликати паніку у світі. Тому необхідно ретельно відбирати та передавати інформацію, не піддаючись бурхливим емоціям. Водночас, тих, хто боїться, необхідно підтримувати. Перевірте, перш ніж публікувати будь-що!
Два питання, які ви завжди повинні ставити собі публікацією повідомлення або коментаря в соціальних мережах:
- Чи може це повідомлення/коментар погано вплинути на мене/впливати на мене негативно в майбутньому?
- Чи викликане моє повідомлення/коментар сильною емоцією, яку я відчуваю зараз? Чи публікую я його просто з нагоди?
- Якщо відповідь на будь-яке з вищезгаданих питань – «так» або «можливо», вам слід утриматися від публікації чогось сьогодні і переглянути це завтра.
- Джерело: https://annashapovalova.blogspot.com/p/blog-page_15.html
Коментарі
Дописати коментар