Як розпізнати ФЕЙК та правила безпеки у кіберпросторі
« Фейк і маніпуляція: як розрізнити?»
ШІ – став невід’ємним інструментом у сучасному світі, але його також навчилися використовувати для розповсюдження маніпулятивних “вкидів” та проросійських меседжів. Тому не втомлюємося нагадувати – завжди перевіряйте інформацію, особливо якщо вона викликає сильні емоції. Обходьте стороною контент, який наполегливо змушує вас щось зробити. Не діліться в соцмережах дописами, правдивість яких ви не можете перевірити, і не приєднуйтеся до сумнівних груп!
Завдяки ШІ люди створюють милих "ШІ-котиків", малюють собі аватарки чи фантазують, якими будуть наші міста через сотні років. Але водночас цю технологію використовують і для обману та маніпуляцій.
До інформації завжди треба критично ставитися!
Основні ознаки:
Виражена емоційна забарвленість
Клікбейтний заголовок
Клікбейт (від англ. click – клацання + bait – наживка) – заголовок чи візуально помітна фраза у дописі в соціальних мережах, що змушує користувача натиснути на нього. Дуже важливо читати далі заголовка. Доволі часто буває так, що заголовок чи клікбейтна фраза не пов’язані зі змістом новини або є відверто маніпулятивними.
Особливо якщо це заголовок. Капслоком пишуть, коли намагаються будь-що привернути увагу, це ніби кричати: «Агов, ти! Дивися сюди!». Те ж само і зі знаками оклику. Медіа, які дбають про свою репутацію, не дозволяють собі таких прийомів. Тож подібні прояви мають викликати у вас здоровий скепсис і дуже прискіпливе ставлення до новин у такому візуальному оформленні.
Невідомі та анонімні експерти
Якщо в матеріалі автор посилається на експертів з інституцій, про які ви ніколи не чули, або (тим більше!) на анонімних, використовує конструкції на кшталт «фахівці стверджують», «науковці кажуть», «дослідження доводять», не надаючи конкретних посилань на ці твердження та дослідження – то у вас має виникнути велике питання до достовірності цих даних. Не можна покладатися на невідомі джерела.
Будь-яка новина у серйозному медіа повинна містити посилання на першоджерело – офіційні сайти різних служб і організацій, фотодокази, цитати з перших вуст тощо. Жодних посилань немає? Це дзвіночок. Перевіряйте наявні в матеріалі лінки. Якщо вони ведуть на сторонній ресурс, тільки на головну сторінку сайту (а не на власне повідомлення) або якщо вибиває помилку – це може означати, що перед вами фейк. Не читайте новин із ресурсів, про які ви нічого не знаєте.
Щоб сформувати об’єктивну думку щодо події чи явища, у вас має бути достатньо різносторонньої інформації. Якщо в матеріалі представлені коментарі тільки однієї сторони, він не може претендувати на об’єктивність. Вивчайте та співставляйте різні джерела.
Один із прийомів, яким користуються автори фейкових новин, – це видавання старих публікації за нові. Особливо часто це трапляється зараз – давні воєнні події видають за актуальні. Тож якщо в матеріалі є посилання на інші джерела, обов’язково проглядайте їх, звертаючи увагу на час публікації. Також можна скопіювати цитату з тексту і забити її в Google – можливо, вам видасть першоджерело і першу дату публікації.
Якщо мова йде про відео – звертайте увагу на пору року (чи відповідає реальній), на локацію, на мову, якою говорять люди. За допомогою Google Maps можна з’ясувати, чи дійсно відео знято там, де стверджує автор.
Містика і конспірологія
Тут у вас не має бути жодних сумнівів: якщо автор звертається за експертною оцінкою до гадалок, тарологів, нумерологів, звинувачує у всьому масонів і так далі – це фейк, закривайте ту вкладку.
https://pokrovska-gromada.gov.ua/news/1706188029/
Як вберегти себе та свою сторінку від дій зловмисників?
- Перед взаємодією з дописом (вподобання, поширення, коментар) читати та перевіряти поширювану інформацію.
- Час від часу переглядати власний профіль щодо того, на які сторінки ви підписані та хто перебуває у списку ваших друзів.
- Додавати у друзі користувачів лише після перевірки їхніх сторінок (публікацій тощо).
- Не додавати ботів у друзі.
- Не проходити тести/ігри/опитування тощо.
- Не брати участь у флешмобах «скопіюй текст».
https://netfreedom.org.ua/article/yak-nami-manipulyuyut-za-dopomogoyu-facebook-5-krokiv-poshiriti-dezinformaciyu
Ви вже бачили новий посібник "Онлайк"?
17 вправ «Повага до прав людини онлайн»; «Участь онлайн»; «Збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями»; «Звернення по допомогу та захист».«Звернення по допомогу та захист».
https://www.facebook.com/UkraineSID
Історія інтернету від ARPANET до сьогодні
Інтернет зародився в США наприкінці 60-х років із проекту мережі з комутацією пакетів Агентства перспективних дослідницьких проектів Міноборони США, яка отримала назву ARPANET.
22 жовтня вважається днем Народження інтернет з’єднання. Адже саме цього дня 1969 року було встановлене з’єднання та передача даних між Каліфорнійським університетом, де проєктом керував Чарлі Клайн, та Стенфордом, на чолі з Біллом Даваллем. Під час першої спроби вдалося передати лише перші три знаки – «LOG», після цього в мережі стався збій. Однак після повернення APRANET в робочий стан через кілька годин наступна спроба увінчалася успіхом.
Історія українського сегменту Інтернет починається 19 грудня 1990 року, коли Юрій Янковський з Міжгалузевого Наукового Центру Технології Програмування «Технософт» (м. Київ) під ‘єднався до світової мережі Інтернет. На десять років пізніше, в листопаді 2000р. було створено Інтернет асоціацію України (ІнАУ), дійсним учасником якої на сьогодні є UCloud.
Історія домену UA починається восени 1991 року, коли українські фахівці розпочали переговори з IANA про виділення для України власного домену, окремо від загального для всього колишнього Радянського Союзу. Вже 1 грудня 1992 року представник IANA Джонатан Постел делегує домен першого рівня UA Україні.
Згідно даних щорічного дослідження Kantar Україна у 2019 році 74% населення України користується Інтернетом, 85% з них – кожного дня.
Цікаві факти про інтернет
У Китаї працюють спеціальні табори для лікування людей, залежних від інтернету.
Кожен день зламується близько 30 тисяч сайтів.
15% дорослого населення США не користуються всесвітньою мережею.
Між вченими точаться суперечки про те, чи включати до списку психічних розладів інтернет-залежність.
Перша web-камера була розроблена в Кембриджському інституті, співробітники придумали це пристрій від ліні, щоб не відходячи від робочого місця перевіряти, чи приготувалася кава в апараті.
9 мільйонів дорослих великобританцев жодного разу не користувалися інтернетом.
Провівши дослідження інтернет-тролів, вчені прийшли до висновку, що більшість людей цієї категорії мають психічні розлади у формі самозакоханості і зайвому садизмі.
50% користувачів глобальної мережі не чекають завантаження відео, якщо воно триває більше 10 секунд.
Кожну хвилину інтернет-користувачами відправляється 204 мільйонів листів.
Велика частина інтернет-користувачів в Китаї виходять в мережу через мобільні пристрої.
70% всіх надісланих електронних листів є спамом.
Назва Wi-Fi нічого не означає, вона була придумана творцем з того, що римується зі словом Hi-Fi.
В кінці 1993 року в глобальній мережі діяло всього 623 web-сайтів.
Люди, які страждають комп’ютерною залежністю, як правило, не вміють будувати стосунки з соціумом і протилежною статтю, погано контактують з великими групами людей. Інтернет-аддикція (від англ. addiction – схильність, звичка) – це нав’язливе прагнення до застосування інтернету, його надмірне використання та проведення великої кількості часу в мережі.
Відчуваючи складнощі в вираженні емоцій, контактах з близькими та друзями, індивід намагається уникати ситуацій, де йому буде некомфортно, шукає більш безпечний, опосередкований спосіб взаємодії із оточенням. Інтернет-середовище слугує також засобом самозахисту від поганого настрою, почуття болю і приниження.
Залежні від комп’ютера та інтернету часто почуваються самотніми, відчувають нестачу взаєморозуміння з боку близьких людей, пов’язану з цим емоційну напруженість і тривогу. Характерно, що початок проявів комп’ютерної залежності відбувається в шкільні роки, а її розпал – під час навчання в університеті, коли індивід відчуває гостру необхідність у прийнятті самостійних рішень.
Лікування інтернет-залежності – річ доволі непроста
В США у 2009 році було відкрито першу у світі спеціальну клініку. Згодом мережа таких закладів набула широкого розповсюдження по всьому світу. Варто зазначити, що вчені утоточнюють поняття «інтернет-залежність» та «ігрова залежність», адже симптоматика та методи лікування є подібними з високим рівнем достовірності.
Симптоми інтренет-залежності
Це відхилення не може протікати без очевидних симптомів, тому пропонуємо вам перелік факторів, за допомогою яких можна визначити інтернет-залежність:
постійне бажання бути онлайн;
роздратований стан при відсутності доступу до мережі;
відсутність бажання відволікатися від віртуального простору;
порушення уваги;
недотримання вимог особистої гігієни;
відмова від їжі або нерегулярне харчування;
відмова від «живого» спілкування;
конфлікти з оточуючими, які не розділяють надмірне захоплення інтернетом;
готовність вкладати власні кошти в комп’ютер та інтернет (не пов’язані з роботою).
Психіатри наводять наступні п’ять видів пристрастей у мережі:
кіберсекс;
віртуальні знайомства;
мережеві ігри на гроші;
рольові онлайн-ігри;
інтернет-серфінг.
Як боротися з кібербулінгом?
Проєкт Міністерства цифрової трансформації України за підтримки ЮНІСЕФ в Україні.
Ви дізнаєтесь, як виглядає кібербулінг, які причини та потенційні наслідки кібербулінгу, як припинити кібербулінг і що робити, якщо хтось із друзів став жертвою кібербулінгу. Участь в освітньому серіалі взяли українська суперстар NK | Настя Каменських і співачка, акторка та ютуб-влогерка Анна Трінчер.
https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyberbullying
Про кібербулінг для підлітків
Створено чатбот проти кібербулінгу — Кіберпес. Кіберпес допоможе дізнатись більше про кібербулінг і його прояви, видалити образливі коментарі з соціальних мереж, і підкаже контакти служб допомоги.
Спілкуйтеся з Кіберпсом
у Telegram
у Viber
ПЕРЕВІР СЕБЕ👇
Позначте твердження, які Вам підходять:
1. гарне самопочуття або ейфорія за комп’ютером;
2. неможливість зупинитися;
3. збільшення кількості часу, проведеного за комп’ютером;
4. нехтування сім’єю і друзями;
5. відчуття порожнечі, депресії, роздратування не за комп’ютером;
6. брехня вчителям або членам сім’ї про свою діяльність;
7. проблеми з роботою або навчанням;
8. сухість в очах;
9. головні болі за типом мігрені;
10. болі в спині;
11. нерегулярне харчування, пропуск прийомів їжі;
12. нехтування особистою гігієною;
13. розлади сну, зміна режиму сну.
0-3 – Ви мудрий користувач інтернету. Можете подорожувати по мережі скільки завгодно довго, тому що вмієте контролювати себе.
4-7 – У вас є деякі проблеми, пов’язані з надмірним захопленням інтернетом. Якщо ви не зверніть на них уваги зараз – надалі вони можуть заповнити все ваше життя.
8-13 – Використання інтернету викликає значні проблеми у вашому житті. Вам потрібна термінова допомога психолога.
Використані джерела:
https://www.sibilov.kiev.ua/ua/blog/15-facts-about-internet/
https://ucloud.ua/istoriya-internetu-vid-arpanet-do-sogodni/
https://www.bsmu.edu.ua/blog/5440-internet-zalezhnist-tse-tezh-hvoroba/
Чого не можна публікувати під час війни
Міністерство культури та інформаційної політики виокремило декілька правил інформаційної безпеки.
Що не постимо
- Фото та відео місцевості, де відбувся обстріл або де впав снаряд.
- Відео з ракетами, що летять, моменти влучання снарядів.
- Точні адреси та координати місць бойових дій.
- Відео та фото з розпізнавальними знаками: таблички з назвами вулиць, станціями метро, автобусними зупинками, магазинами та супермаркетами, заводам й підприємствами, номери авто.
- Роботу української ППО та артилерії.
- Відео та фото влучання ракет.
- Будь-які дані про дії та переміщення українських військ та військової техніки, місця їхньої дислокації, а також про основні військові обʼєкти.
- Неперевірену інформацію про потерпілих чи загиблих.
- Будь-яку інформацію, яка не верифікована державою та не є з офіційних джерел.
Категорично заборонено
- Стрімити в прямому ефірі ракетний обстріл чи бомбардування. Такими кадрами ви допоможете ворогу коригувати вогонь. Почекайте з публікацією.
- Озвучувати та уточнювати дані про влучання ракет (точні адреси) в коментарях.
Що можна публікувати
Через деякий час після атаки ви можете публікувати в інтернеті інформацію про всі злочини російських окупантів: зруйновані обʼєкти інфраструктури, будинки, постраждалих.
Але всі знімки мають бути крупним планом, аби ворог не зміг визначити місцевість.
В Україні водіям авто та мотоциклів також заборонили використовувати відеореєстратори – щоб вони свідомо (або ні) не працювали на ворога. Знімати не можна дороги та обʼєкти загального користування, об'єкти інфраструктури, блокпости, укріплення, розташування чи переміщення підрозділів українських сил оборони.
Що не можна писати та говорити публічно
У Держспецзвʼязку також пояснили, яку інформацію не слід розголошувати, аби не стати ворожим коригувальником:
- Не варто говорити, що в нас немає ППО на конкретній ділянці фронту, і вказувати географічні дані.
- Не треба заявляти, що для виїзду в місто залишилася безпечною лише одна дорога, і називати, яка саме.
- Не треба говорити чи писати «Ракета влучила в школу №7». Краще заявити, що ракета влучила в такому-то населеному пункті в житловий квартал.
- Не варто говорити «Ракетою цілилися в вокзал, а влучили в склад поряд із аеродромом». Бо прилетять наступні снаряди, які вже влучать в аеродром.
Чому це важливо
Як пояснюють в Держспецзвʼязку, 80% розвідінформації ворог отримує з відкритих джерел. А саме такі повідомлення дозволяють російським військам коригувати вогонь по нашим населеним пунктам та військовим обʼєктам.
Що ще треба знати
Не відповідайте на дописи незнайомців в соцмережах, які просять розповісти, яка ситуація в місті, або уточнюють адресу влучання снарядів – це можуть бути диверсанти.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки повідомляє, що російські коригувальники також вдаються до нових тактик – пропонують безкоштовно допомогти з заміною вибитих шибок. «При цьому «добродій» може задавати безліч питань про ваш будинок та все що поруч», – повідомляє центр. Це також може бути коригувальник ворога.
Центр протидії дезінформації при РНБО України публікує для Вас коротку інструкцію, як захистити себе при використанні месенджерів.
- Діліться конфіденційною інформацією лише з тими, кому ви довіряєте. Перевіряйте, чи є людина, з якою ви розмовляєте, тою, за кого вона себе видає, зателефонувавши або попросивши голосове повідомлення;
- Ніколи та нікому не надавайте коди підтвердження SMS – навіть якщо ви знаєте цих людей, і ввімкніть двоетапну перевірку, щоб додатково захистити свій обліковий запис;
- Налаштуйте «конфіденційність», щоб контролювати, хто може бачити вашу фотографію профілю та хто може додавати вас до груп;
- Двічі перевіряйте точність пересланих повідомлень;
- Перегляньте історію чату та членство в групах. Розглядайте можливість очищення історії чату;
- Скаржтесь на будь-які контакти, які здаються шахрайськими або з яких надсилають погрози чи інші небезпечні повідомлення.
Правила налаштування месенджерів та соцмереж
Як не потрапити на гачок дезінформації та розпізнати фейк
1. Перевірте інформаційний ресурс, що поширює інформацію
— Намагайтесь користуватися лише перевіреними та офіційними джерелами інформації
2. Зверніть увагу, чи відображає заголовок суть повідомлення
— Більшість фейкових новин мають маніпулятивний заголовок, який не відповідає змісту повідомлення
3. CAPS LOCK, знаки оклику!!!, «100% інфа», «терміновий репост» — ознаки фейковості
— Надавайте перевагу нейтральним повідомленням без емоційного забарвлення
4. Якщо інформацію повідомляє анонім або взагалі відсутнє посилання на джерело, інформації довіряти не слід
— Завжди ставте собі запитання: «Хто повідомив цю інформацію?»
5. Використання оціночних суджень — «нахабно заявив», «щиро запевнив», «підозріло»
— Велика кількість емоційно забарвлених прикметників — ознака маніпуляції
Як захистити свій телеграм від зловмисників: поради Нацполіції
З початку війни українці найчастіше поширюють новини та спілкуються через Telegram. Щоб зробити свій профіль безпечним у користуванні, Національна поліція України радить налаштувати конфіденційність облікового запису, повідомляє Львівська ОВА.
В розділ «Приватність і безпека» або «Конфіденційність» та змінюй налаштування, як вказано нижче:
- Номер телефону → Хто може бачити номер телефону – Ніхто
- Номер телефону → Хто може знайти за номером – Мої контакти
- Остання активність → Хто може бачити час моєї останньої активності – Ніхто
- Фотографії профілю → Хто може бачити фото та відео мого профілю — Мої контакти
- Дзвінки → Хто може мені телефонувати – Мої контакти (або Ніхто, якщо хочете).
- Дзвінки → Peer-to-peer – Мої контакти (або Ніхто, якщо ви волієте не повідомляти свою IP-адресу абонентам, що викликають).
- Пересилання повідомлень → Хто може додавати посилання на мій обліковий запис під час надсилання моїх повідомлень – Мої контакти.
Також поліція радить встановити пароль для розблокування входу в додаток та увімкніть двофакторну автентифікацію для облікового запису. Для безпеки IP-адреси радять використовувати сервіси VPN.
Коментарі
Дописати коментар