ЗУПИНИМО НАСИЛЬСТВО

    

Куди телефонувати у випадках домашнього насильства

·       Національна поліція – 102 для повідомлення про факт насильства

·       Урядовий контактний центр – 15 47, де цілодобово надають інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які потерпіли від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, консультують з питань насильства стосовно дітей або загрози вчинення такого насильства

·       Система безплатної правової допомоги – 0 800 213 103

·       Національна «гаряча лінія» з питань запобігання домашньому насильству, торгівлі людьми та гендерній дискримінації – 0 800 500 335 або 116 123

 

 

Що корисного почитати

Булінг у закладі освіти: як діяти педагогу

Запобігання та протидія домашньому насильству

Роз'яснення МОН щодо реагування на булінг у закладі освіти

Булінг у дитячому садку: на що звернути увагу

 

  Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. Будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням її прав.

 

1. Відеоролик «Розкажи дорослому, якому довіряєш» щодо попередження сексуального насильства щодо дітей у колі довіри;
   
   
   
   
   Буклет «Дізнайся про свої права в цифровому середовищі» з рекомендаціями Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі для дітей та молоді
   

           Насильство в сім’ї є однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини. У більшості випадків протиправні дії проти когось із членів родини супроводжуються актами агресії, приниження та жорстокої поведінки. Подібні дії з боку насильника приводять до негативного фізичного, психічного та соціального стану здоров’я постраждалої особи чи кількох осіб, членів цієї родини. Як правило, найбільше страждають від сімейного насильства жінки та діти.

   Що потрібно знати?

2. З 2018 року в Україні діє Закон “Про запобігання та протидію домашньому насильству”, який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству;
3. Згідно зі статтею 4 цього Закону звичаї, релігійні переконання, віросповідання, традиції не можуть розглядатися як виправдання будь-яких форм домашнього насильства або бути підставою для звільнення кривдника від відповідальності.
4. Домашнє насильство – це не тільки фізичний вплив і не тільки між подружжям. Тобто домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю.
5. Що є фізичним насильством? Ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання або незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, чи заподіяння смерті.
6. Що є психологічним насильством? Словесні образи, погрози, зокрема щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, контроль у репродуктивній сфері та ін.
7. Що таке економічне насильство? Умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів, можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг із лікування чи реабілітації, заборона працювати, примушування до праці, заборона навчатися та ін;
8. Домашнє насильство карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років. Окрім того, є можливість обмежити перебування кривдників і постраждалих на одній території.
9. Відтепер до кривдника можуть бути застосовані такі спеціальні заходи як “терміновий заборонний припис” та “обмежувальний припис”.

• “Терміновий припис” здійснюється поліцією. Застосовується до кривдника не більше, ніж на 10 днів. Ідеться про негайне припинення домашнього насильства. Це передовсім стосується фізичного домашнього насильства. Поляга в обмеженні кривдника, що вчиняє домашнє насильство, доступу до житлового приміщення, де проживає жертва.
• “Обмежувальний припис” застосовується судом після факту насильства, коли є доказова база – зокрема звернення до поліції або складений адмінпротокол. Цей припис може бути застосований строком , тобто це більш тривалий захід.

9. Найперше, куди можна звернутися за допомогою – це поліція. Ви можете викликати поліцію за телефоном 102 або звернутися особисто до райвідділу та написати заяву. Пам’ятайте, що поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов’язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров’я постраждалої особи.
10. Крім того, працює Національна «гаряча лінія» з питань протидії насильству та захисту прав дитини 0 800 500 335 або 116 123 (з мобільного) – безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України. За допомогою можна звернутися також до Центрів безоплатної правової допомоги, які є у ваших містах. Працівники та працівниці Центрів обізнані з проблемами домашнього насильства й можуть вам допомогти, наприклад, скерувавши до притулку чи надавши юридичну допомогу.

1. https://mon.gov.ua/ua/news/akciya-16-dniv-proti-nasilstva-mon-rekomenduye-provesti-urok-shodo-pitan-problem-u-simyi
2. https://povaha.org.ua/zakon-i-vidpovidalnist-vse-scho-vy-majete-znaty-pro-domashnje-nasylstvo/
   
   Корисними можуть стати також номери телефонів «гарячих ліній»: Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 вона працює цілодобово; Дитяча «гаряча лінія», бо дуже багато питань виникає щодо оформлення відпусток, для того, аби забезпечити нагляд за дітьми, які перебувають на карантині. 0-800-500-225, 116-111 (з мобільного); Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 1547; Урядовий кол-центр 1545; У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103. На гарячі лінії також можна звернутись в онлайн режимі.
   
   Дивись.info - https://dyvys.info/2020/03/25/domashnye-nasylstvo-v-umovah-karantynu-yak-unyknuty/

Корисними можуть стати також номери телефонів «гарячих ліній»: Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 вона працює цілодобово; Дитяча «гаряча лінія», бо дуже багато питань виникає щодо оформлення відпусток, для того, аби забезпечити нагляд за дітьми, які перебувають на карантині. 0-800-500-225, 116-111 (з мобільного); Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 1547; Урядовий кол-центр 1545; У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103. На гарячі лінії також можна звернутись в онлайн режимі.

Дивись.info - https://dyvys.info/2020/03/25/domashnye-nasylstvo-v-umovah-karantynu-yak-unyknuty/

Корисними можуть стати також номери телефонів «гарячих ліній»: Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 вона працює цілодобово; Дитяча «гаряча лінія», бо дуже багато питань виникає щодо оформлення відпусток, для того, аби забезпечити нагляд за дітьми, які перебувають на карантині. 0-800-500-225, 116-111 (з мобільного); Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 1547; Урядовий кол-центр 1545; У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103. На гарячі лінії також можна звернутись в онлайн режимі.

Дивись.info - https://dyvys.info/2020/03/25/domashnye-nasylstvo-v-umovah-karantynu-yak-unyknuty/

Корисними можуть стати також номери телефонів «гарячих ліній»: Національна гаряча лінія з питань запобігання домашнього насильства, торгівлею людьми та гендерної дискримінації 0-800-500-005, або з мобільного 116-123 вона працює цілодобово; Дитяча «гаряча лінія», бо дуже багато питань виникає щодо оформлення відпусток, для того, аби забезпечити нагляд за дітьми, які перебувають на карантині. 0-800-500-225, 116-111 (з мобільного); Державний кол-центр з питань запобігання домашньому насильству 1547; Урядовий кол-центр 1545; У разі необхідності також надається правова допомога, звертатись на гарячу лінію координаційного центру з питань безкоштовної правової допомоги – 0-800 213-103. На гарячі лінії також можна звернутись в онлайн режимі.

Дивись.info - https://dyvys.info/2020/03/25/domashnye-nasylstvo-v-umovah-karantynu-yak-unyknuty/

Гаряча лінія для жертв домашнього насильства 15-47 (з мобільного чи стаціонарного телефону) Гаряча лінія працює на базі Урядового контактного центру, аби надавати психологічну допомогу потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам і дітям. Сервіс доступний цілодобово. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними.

 Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 123 (з мобільного)

 Громадська міжнародна правозахисна організація Ла Страда-Україна надає безкоштовну, цілодобову та анонімну допомогу тим, хто піддається фізичному, психологічному, сексуальному чи економічному насильству. Постраждалі можуть отримати психологічну підтримку та консультації щодо того, як знайти безпечний вихід із складної ситуації. Консультації можна також отримати онлайн: Skype: @lastrada-ukraine Facebook: @lastradaukraine Telegram: @NHL116123 Email: hotline@la-strada.gov.ua

 Національна гаряча лінія для дітей та молоді 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного телефону) або 116 111 (з мобільного) Звернувшись на цю лінію, діти та молодь можуть анонімно отримати пітримку і поради щодо проблем в особистих стосунках, булінгу, непорозумінь з батьками, насильства чи жорсткого поводження. Крім того, дорослі можуть проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо випадків порушення прав дитини. Наразі лінія працює у будні з 12:00 до 20:00. Консультації можна також отримати онлайн: Instagram: @childhotline_ua Facebook: @childhotline.ukraine Telegram: @CHL116111

 Безоплатна правова допомога 0 800 213 103 (зі стаціонарних та мобільних телефонів) Дорослі та діти постраждалі від домашнього насильства, люди, які опинилися у складних життєвих обставинах, люди з інвалідністю чи малозабезпечені сім'ї, внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій можуть безоплатно отримати правову інформацію, консультації і роз’яснення з правових питань, допомогу зі складення заяв, скарг, інших документів правового характеру (крім процесуальних), а також допомоги у доступі до вторинної правової допомоги та медіації.

 Психологічні консультації для підлітків Teenergizer https://teenergizer.org/consultations/ Об’єднання підлітків Східної Європи та Центральної Азії Teenergizer безкоштовно та анонімно надає онлайн-консультації, завдяки яким можна отримати професійну допомогу від психологів та консультантів щодо будь-яких запитань: булінгу у школі, конфліктів з батьками, хвилювання щодо сексу, стресу перед іспитами, а також підтримку щодо виявленого ВІЛ-позитивного статусу.

 Спеціальні гарячі лінії для мешканців східних областей Гаряча лінія PIN 0 800 210 160 Міжнародна гуманітарна організація «Людина в біді» (People in Need, PIN) надає безкоштовні цілодобові психологічні консультації та направляє до основних інформаційних служб людей, які живуть уздовж лінії розмежування.

 Крім того, зателефонувавши за номером 0 800 210 174, можна дізнатися інформацію про наявну гуманітарну допомогу. Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги (схід України)

 Мобільна бригада - спеціалізована служба підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі. Психологи, які працюють у мобільних бригадах, надають допомогу постраждалим від домашнього та гендерно зумовленого насильства, допомагають вийти із складної життєвої ситуації, вирішити проблеми у спілкуванні з близькими, а також консультують дітей та підлітків. Зазвичай мобільна бригада надає соціальні послуги шляхом проведення фахової консультації телефоном та/або з виїздом до місця перебування постраждалих осіб. Від початку пандемії COVID-19 і впровадження карантинних заходів консультації надаються телефоном або онлайн. Діяльність цих мобільних бригад соціально-психологічної допомоги на сході України за підтримки ЮНІСЕФ завдяки фінансуванню уряду США.

Ознаки виявлення випадків домашнього насильства

1. У виявленні фактів домашнього насильства має значення спостережливість педагогічних працівників закладу освіти, їх уважне ставлення до учасників освітнього процесу і здатність вчасно помітити симптоми неблагополуччя в поведінці та настрої дітей.

2. Види домашнього насильства визначаються за наступними ознаками:

Ознаками психологічного насильства є:

• замкнутість, тривожність, страх, або навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;
• неврівноважена поведінка;
• агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;
• різка зміна звичної для дитини поведінки на контрастну;
• уповільнене мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань відповідно до віку (наприклад, невміння читати, писати, рахувати);
• синдром «маленького дорослого» (надмірна зрілість та відповідальність);
• уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми;
• занижене самооцінювання, наявність почуття провини; швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги;
• демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому, небажання йти додому;
• схильність до «мандрів», бродяжництва;
• депресивні розлади; спроби самогубства;
• вживання алкоголю, наркотичних речовин;
• наявність стресоподібних розладів психіки, психосоматичних хвороб;
• прояви насильства чи жорстокого поводження стосовно тварин чи інших живих істот;
• приналежність батьків інших законних представників до деструктивних релігійних сект;
• інші прояви поведінки чи емоційних реакцій, що не відповідають віковим нормам розвитку дитини.

Ознаками фізичного насильства можуть бути:

• розповідь дитини, що батьки, інші члени сім’ї застосовують до неї або іншої дитини фізичне насильство, погрожують вигнати з дому, перемістити до іншого місця проживання (віддати до інтернатного закладу, влаштувати до лікарні, помешкання інших родичів тощо), про наявність небезпеки з боку тварин, що утримуються у неї вдома;
• намагання дитини приховати травми та обставини їх отримання (відмова зняти одяг для медичного обстеження або переодягатися в присутності інших дітей; носити одяг, що не відповідає сезону);
• зміщення суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини; синці на щоках, очах, губах, вухах, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо;
• рвані рани і переломи в області обличчя, травматична втрата зубів; травми ока (крововиливи, відшарування сітківки тощо); забиті місця на тілі, голові або сідницях, які мають виразні контури предмета (наприклад, пряжки ременя, лозини);
• скарги дитини на головний біль, біль у животі, зовнішні запалення органів сечовивідної і статевої систем;
• рани і синці у різних фазах загоєння на різних частинах тіла (наприклад, на спині та грудях одночасно); сліди від укусів;
• опіки та інші незвичні для віку дитини фізичні (видимі та невидимі) травми.

Ознаками економічного насильства, занедбання дитини можуть бути:

• постійне голодування через нестачу їжі;
• вага дитини в значній мірі не відповідає її віковій нормі (за визначенняммедичного працівника);
• часті запізнення до школи, брудний одяг, одягання не за погодою;
• пропуски занять у школі;
• втомлений і хворобливий вигляд;
• загальна занедбаність;
• нестача необхідного медичного лікування (дитину не водять до лікаря), неліковані зуби;
• залишення дитини батьками під наглядом незнайомих осіб (в тому числі, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння);
• залишення дитини дошкільного віку без догляду впродовж тривалого часу як у помешканні, так і на вулиці, в тому числі зі сторонніми особами;
• відсутність іграшок, книжок, розваг тощо;
• антисанітарні умови проживання, відсутність постільної білизни (або постільна білизна рвана та брудна), засобів гігієни;
• нігті, волосся у дитини нестрижені та брудні;
• у дитини постійні інфекції, спричинені браком гігієни;
• залучення дитини до трудової діяльності (з порушенням чинного законодавства);
• дитина жебракує, втікає з дому;
• відставання дитини в розвитку фізичному, емоційному, розвитку дрібної моторики, пізнавальних здібностей, соціальних навичок та навичок міжособистісного спілкування) внаслідок педагогічної занедбаності тощо.

Ознаками сексуального насильства можуть бути:

• знання термінології та жаргону, зазвичай не властивих дітям відповідного віку;
• захворювання, що передаються статевим шляхом;
• синдром «брудного тіла»;
• уникнення контактів із ровесниками чи дорослими, зокрема й з родинного кола чи друзів сім’ї;
• дитяча або підліткова проституція;
• рання вагітність;
• вчинення сексуальних злочинів;
• сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих;
• нерозбірлива або непритаманна віку дитини сексуальна поведінка;
• створення та реалізація дитиною сексуальних сценаріїв в іграх за допомогою іграшок та ляльок;
• відмова від гігієнічного догляду за собою;
• нашарування великої кількості одягу на тілі або використання одягу, який максимально приховує тіло;
• страх або агресивна реакція щодо конкретних людей або людей певної статі, віку тощо;
• синці на внутрішній стороні стегон, на грудях і сідницях, сліди від укусів, інші незвичні для віку дитини фізичні ознаки (видимі та невидимі), а також психологічні і поведінкові прояви, які можуть свідчити про насильство щодо дитини.